Висити, -шу, -сиш, гл. Поднимать въ вышину. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити.
В'язила, -зил, с. мн. Узы. Розірвемо реміннії в'язала, поламлемо на шиях наших ярма.
Запомогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців.
Звікува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Провести жизнь. Звікував я вік мій довгий, та й не бачив того змалку.
Лупі́й, -пія, м. Живодеръ.
Позаколювати, -люю, -єш, гл. Заколоть (многихъ).
Рджок, -ка, м. зоол. Землеройка, Sorex.
Розбійник, -ка, м. Разбойникъ. Хотів у розбійника та ще й кий однять. Ум. розбійничок, розбійниче́нько.
Сушко, -ка, м. Небольшое засохшее дерево.
Утаювати, утаюю, -єш, сов. в. утаїти, утаю, -їш, гл.
1) Утаивать, утаить. Що він тобі буде казати — не втаюй від мене. Шила в мішку не втаїш.
2) Удерживать, удержать. Один такий був здоровий, що духом уб'є чоловіка. Як пішов причащатися та духу не втаїв, то трохи священник не впав навзнак.
