Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одвукінь

Одвукінь нар. На двухъ лошадяхъ — поперемѣнно то на одной, то на другой. (Вістовець) летів одвукінь з Низу день і ніч. К. ПС. 135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДВУКІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДВУКІНЬ"
Брундишка, -ки, ж. Раст. Bulbocodium ruthenicum. Анн. 72.
Знебачки, знебашки, нар. Неожиданно. Н. Вол. у. Знебашки приїде пан, пожив тижнів зо два та й поїхав, а окомон своє. Камен. у.
Мостни́ця, -ці, ж. Толстая доска, половица. Н. Вол. у.
Неопантровність, -ности, ж. Необдуманность, неосмотрительность, опрометчивость. Що то за неопантровність: їхав по воду, переїхав гуску. Могил. у.
Позакаламучувати, -чую, -єш, гл. Замутить (во множествѣ).
Потонко нар. Тонковато.
Сиротень, -тня, м. Раст. Crocus reticulatus L. ЗЮЗО. І. 120.
Скаплунити, -ню, -ниш, гл. 1) О птицѣ: выхолостить. 2) Также: лишить невинности? Молодий молоду скаплунив. Рк. Макс.
Трубета, -ти, ж. = трембіта. Гол. І. 8.
Шашлак, -ка, м. Насѣк. долгоносикъ. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДВУКІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.