Броварювати, -рю́ю, -єш, гл. Пивоварничать.
Вандрівник, -ка, м. = мандрівець. Вандрівник, — завандрував в половник (насмѣшка надъ пойманнымъ воромъ).
Гагара, -ри, ж. Родъ дикой утки, гагара. По весні налетіло до нас на Тернівку гагар.
Гамкнути, -ну, -неш и гамнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гамати. Съѣсть, глотнуть. Дай панові покуштувати, а він і гамкне.
Глянути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ глядіти. Глянуть, взглянуть, посмотрѣть. Ой як гляну на хустину, — згадаю дівчину.
Легіон, -ну, м. Легіонъ, отрядъ войска. В британських гальських легіонах не муштрувались.
Отемніти, -нію, -єш, гл. Ослѣпнуть. Годів сім мені було, як я отемнів. На старість царь той отемнів і тяжко нудив світом, не бачив, як красуєсь світ зимою, а не літом.
Плащаниця, плащени́ця, -ці, ж.
1) Плащаница, изображеніе на полотнѣ положенія во гробъ Спасителя. За чужую крівавицю купив у церкву плащеницю.
2) Родъ писанки съ равностороннимъ четырехконечнымъ крестомъ въ орнаментѣ.
Уважати, -жа́ю, -єш, сов. в. уважити, -жу, -жиш, гл. 1) Принимать, принять во вниманіе, обращать, обратить вниманіе, смотрѣть, взирать. Ой, мати, мати, серце не вважав, — кого раз полюбить, з тим помірає. Вони на сльози не вважали. Не вважайте, люде добрі, що я швець: говоріть зо мною, як з простим. Вважайте, що чуєте. Чи добра кобила? — Вважайте сами. 2) — за кого, що. Считать кѣмъ, чѣмъ, принять за кого, что. Ми тебе за святого вважаємо. Дума, що дурень його вважає за чорта. 3) Полатать, думать, подумать. То їхав чоловік волами і питав у них: «А що, волики, як уважаєте, де будемо ночувати?
Упадь, -ді, ж. Падежъ. Упадь на коні.
