Видючий, видющий, -а, -е. 1) = видимий. Видюща смерть страшна. 2) Видящій. Коли мені сліпому курка, то тобі видющому й дві.
Копия́, -пиї, ж. Пика, копье. Іде козак улицею, копиєю упірається.
Людої́дський, -а, -е. Принадлежащій людоѣду, ему свойственный.
Образець, -зця́, м. Ум. отъ образ.
Поплюгавіти, -віємо, -єте, гл. = споганіти, но во множествѣ.
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. Порськенький хлопчик. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався.
2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена.
3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Мило таке перське — не вдержиш. Ум. порске́нький, порськенький.
Прочумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Прочумачествовать.
Скалник, -ка́, м. Полѣно, предназначенное для лучины, но еще не расколотое.
Скіпатися, -паюся, -єшся, гл. Придираться, привязываться, приставать. Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? вона не була в лісі.
Шкремітки мн. Мелкіе обрѣзки и обломки мѣди, остающіеся при выдѣлкѣ различныхъ мѣдныхъ вещей.
