Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

крутарь

Крутарь, -ря́, м. = крутій. Хотин. у. Вх. Зн. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КРУТАРЬ"
Арма́ш, -ша, м. = Гарма́ш.
Жереб'я́чий, -а, -е. Жеребиный.
Лемі́шечка, -ки, ж. Ум. отъ лемішка.
Обсяг, -гу, м. Объемъ. Желех.
Просвітний, -а, -е. Просвѣтительный. Желех.
Роздягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. роздягтися, -гнуся, -нешся, гл. Еней один не роздягався, Еней один за всіх не спав. Котл. Ен. VI. 20.
Росперізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. росперезатися, -жуся, -жешся, гл. Распоясываться, распоясаться. Прийшов додому, роздягсь, росперезавсь та й ліг. Кв. І. 120.
Свитник, -ка, м. 1) Шьющій свити. Шорник свитнику не товариш. Ном. № 1028. 2) Торгующій свитами.
Сончовий, -а́, -е́ ? Пару чобіт сончових. Чуб. V. 65.
Старченя, -няти, с. = старча. Гей, старченя! стривай лишень. Шевч. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КРУТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.