Звені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дзвеніти. Текла річенька, звеніла.
Кирпа, -пи, ж. 1) Вздернутый носъ. Лічить Енея приступає, очками кирпу осідлав. кирпу гнути. Задирать носъ. А як закуштує школи, вже й одвертає пику, вже й кирпу гне. Стара не страшна, так молода кирпу гне. 2) = кирпатий. Ум. кирпонька.
Кружкома нар. Кружкомъ, въ кружекъ. Посідали кружкома.
Кубаток, -тка, м. Комъ.
Неймовірний, -а, -е. Недовѣрчивый. У мене такий чоловік неймовірний, що до всякого мене приклада. В мене матінка нерідная, а дружина неймовірная.
Осуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. осуди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Осуждать, осудить, приговорить. Божий суд правдивий, наглий, серед шляху тебе осудить.
2) Осуждать, осудить, дурно отозваться. Сусіди близькі, вороги тяжкі, пийте, гуляйте, не осуджайте. Не я ж його осудила, судять же нас люде, що з нашого закохання нічого не буде. Вона його осудила, він не сподобався.
Покувікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Прочолок Cм. прочіл.
Скрипнути Cм. скрипіти.
Товкувати, -ку́ю, -єш, гл. Толковать, говорить. Товкуй, Савко, з паном.
