Виїзд, -ду, м. Выѣздъ, отъѣздъ. Соколонько та на валеті, козаченько та на виїзді.
Досві́тній, -я, -є. Предразсвѣтный. Моя зоре досвітняя.
Залі́зо, -за, с. 1) Желѣзо. Їсть, як іржа залізо. 2) мн. Цѣпи, оковы. На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести. Навіть залізами ніхто не міг його зв'язати. Ум. залі́зце. ,
Зчіплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зчепитися, -плюся, -пишся, гл. Сцѣпляться, сцѣпиться.
Парсона, -ни, ж. Персона, лицо, особа. Ще він возрастом малий, розумом не дійшлий. — Будем, говорять, попліч його дванадцять парсон сажати, будуть його добрими ділами наущати, буде міждо нами, козаками, гетьманувати. Своєю парсоною з'являлась до архирея. Велика парсона, щоб тебе слухати.
Перестарітися, -ріюся, -єшся, гл. Перестариться, перестарѣть.
Подовш нар. Вдоль. Летить сова подовш села. Тоді вчи, як упоперек на лавці лежить, а як подовш ляже, то тоді вже його трудно вчити.
Прогнівляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прогнівити, -влю́, -ви́ш, гл. Гнѣвать, прогнѣвать, разсердить. Не так то отцевої і матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Милосердного гріхами прогнівляли. Ой десь же ми, да милі братця, да Бога прогнівили, що у неділеньку до схід сонця горілочку пили.
Чистюнький, -а, -е., Ум. отъ чистий. .
Човг меж., выражающее шарканіе ногами. Іде в своїх чоботищах помалу, тільки човг, човг, човг...
