Каяний, -а, -е. Раскаявшійся. Бог любе грішника, але каяного.
Комарня, -ні́, ж. соб. отъ комарь. Комарня так і лізе у вічі.
Мо́жна нар. Можно, возможно. Де можна лантух, там торби не треба. Є сало, та не можна достати: високо висить.
Попідрівнювати, -нюю, -єш, гл. Подравнять (во множествѣ).
Рейтар, -ра, м. Конный солдатъ. Блиснула грімниця із чорної хмари, повалились, покотились пішаки й рейтари.
Розлучання, -ня, с. Разлука, разставаніе. Тяжке розлучання, моя мамцю, з тобов. Ум. розлучаннячко.
Сап, -пу, м. Сопѣніе. З кімнати доноситься сап важкий.
Синило, -ла, с. Синило, синяя краска. Усякі в його пляшечки: де глина наколочена, де цегла, де синило. реме́ство синило. Синильное ремесло. Роблю ж я таки те ремество синило, так воно мені добре в знаки далося: як я його мішала, так воно мені за очі взялося.
Староста, -ти, м. 1) Начальникъ прежняго староства, на которыя прежде были раздѣлены воеводства. 2) Начальникъ уѣзда въ Галиціи. 3) Староста сельскій. 4) Сватъ. Ум. старо́стонько.
Тверезісінький, -а, -е. Совершенно трезвый.