Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кір

Кір, -ко́ру, м. Корь. А піднялася на ноги — кір, гвіздочки та кигили, страшні заливні кашлі підкошували дитячі сили. Мир.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІР"
Жовкні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = жовкнути. Ой у саду на горбочку трава все жовкніє. Гол. І. 267.
Зате́пліти, -лію, -єш, гл. 1) Потеплѣть. 2) безл. Стать теплѣе (о погодѣ).
Каптурка, -ки, ж. Мужской головной уборъ: шерстяной колпакъ въ видѣ усѣченнаго конуса. Гол. Од. 48.  
Нечистий, -а, -е. 1) Нечистый, грязный. 2) Чертъ. нечиста сила. Злые духи. нечиста мати. Чертова мать, чертовка. Яка нечиста мати тебе сюди занесла? Стор.
Окомонша, -ші, ж. Жена окомона. У нашої окомонші червона спідниця. О. 1862. II. 98.
Потя, -тя́ти, с. 1) Птенецъ; цыпленокъ. Вх. Пч. II. 11. Стало потя на ворота та й пів, та й пів. Гол. III. 438. Ум. потя́тко. А з потятком своїм всю ніч розмовляли. Гол. III. 387. 2)татарське. Чайка. Вх. Пч. II. 15.
Провештатися, -таюся, -єшся, гл. Прошататься, прошляться. Пішли запорожці до турчина і провештались у його літ з двадцять. Стор. II. 141.
Розонаджити, -джу, -диш, гл. = розоначити. Вх. Зн. 43.
Трийчи числ. = тричи. Трийчи відречешся. Єв. Л. XXII. 34.
Чадіти, -дію, -єш, гл. Угарать. Багато того духу, од котрого чадіють люде. Дещо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.