Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кіптюга

Кіптюга, -ги, ж. = кіптяга.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 245.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІПТЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІПТЮГА"
Дві́рка, -ки, ж. Женщина служащая у поміщика, дворовая женщина.
Знизати Cм. знизувати.
Марморо́вий и мармуровий. Мраморный. Ой у полю край дороги стоїть камінь мармуровий. Ушиц. у. Цілий день сном мертвим міцним спиш ти в гробі мармуровім. К.
Небіжчик, -ка, м. 1) Покойникъ. 2) Бѣдняжка.
Предків'я, -в'я, м. мн. Предки. Ной. № 865. Не ми, Діво Маріє, мучили Христа, мучили Христа наші предков'я. Чг. 57. Cм. предок.
Приснути, -ну, -неш, гл. 1) Брызнуть. Повновида, краска з лиця як не присне. Г. Барв. 102. Треба набрати у рот води та й приснути нею проти сонця. Ком. І. 2) Фыркнуть. Захлинувся, чхнув і приснув. Г.-Арт. (О. 1861. III. 106). 3) Прыснуть, вырваться, выскочить, вылетѣть. Як схоче скочить, то аж в землю присідає, та й присне разом відтіля. Греб. 395. Стрепет приснув над кущами. Щог. В. 53. Присне сніг із під копит. Щог. Сл. 7. Приснули на синім морі скалки. Г. Арт. (О. 1861. III. 109). З печі, з горючого дерева, присне вуголь і вискочить аж насеред хати. ЕЗ. V. 191.
Прісце, -ця́, с. Ум. отъ просо.
Тяляпало, -ла, с. 1) Мужчина, который возится съ жидкостью, разливая ее. Шейк. 2) Пачкунъ, неряха. Шейк.
Тюті, тютіньки, тютічки, тютьки, меж. для призыва куръ: цыпъ, цыпочки. Лохв. у.
Фоснути, -ну, -неш, гл. Фыркнуть. Кіт фоснув. Вх. Зн. 75.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІПТЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.