Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кіля

Кіля пред. = біля. Сотворив з того ребра Єву і положив кіля Адама. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛЯ"
Бельбахи, бельбехи, -хів. Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Кв. Cм. тельбухи.
Біленик, -ка, м. Выбѣленная юбка. Желех.
Вирядити, -ся. Cм. виряжати, -ся.
Ганчарь, -ря, м. = гончарь.
Змітки, -ків, м. мн. = обметиця 1.
Нака́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. накаса́тися, -са́юся, -єшся, гл. Налѣзать, налѣзть, нападать, напасть, придираться, придраться. Він на мене накасується та й накасується. Вже я й мовчу, нічого йому не кажу, а він усе накасується на мене, — так я і вдарив його. Верхнеднѣпр. у. Та чого ти накасаєшся на мене? Харьк. у. Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю». Г. Барв. 458. Накасавсь, як голий на улицю. Ном. № 5093.
Однодумний, -а, -е. Единомышленный.
Позмітати, -та́ю, -єш, гл. Сместь (во множествѣ).
Турун, -на, м. Насѣк. Carabus, жужелица. Вх. Пч. І. 5.
Уладити, -джу, -диш, гл. = уладнувати. Тут як би владить так, щоб який-небудь неборак не здумав шелесту зробити. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.