Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кіля

Кіля пред. = біля. Сотворив з того ребра Єву і положив кіля Адама. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 244.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІЛЯ"
Висхнути Cм. висихати.
Зматчі́лий, а, е. Объ ульѣ: лишившійся матки.
Зобачення, -ня, с. Свиданіе. Желех.
Наямлити, -млю, -млиш, гл. Набрать, накупить много. Що в господі не знайшлося, зараз купувала: наямлила груш сушених, терну, слив в базарі. Мкр. Н. 20. Наямлив яблук. Черк. у. Cм. наїмлити.
Пистоля, -ля́ти, с. Пистолетъ. Шух. І. 230.
Розлучний, -а, -е. Разлучающій, разъединяющій.
Розмислити, -ся. Cм. розмишляти, -ся.
Себелюбець, -бця, м. Себялюбецъ, эгоистъ. МВ. ІІІ. 103.
Фіїна, -ни, ж. = хрещениця. Шух. І. 32.
Хожалий, -а, -е. Привыкшій къ ходьбѣ, неутомимый въ ходьбѣ. Вх. Зн. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.