Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кістриця

Кістриця, -ці, ж. = костриця. Вас. 200.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІСТРИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІСТРИЦЯ"
Бурмистрівна, -ни, ж. Дочь бургомистра.
Заколи́хувати, -хую, -єш, сов. в. заколиха́ти, -шу́, -шеш, гл. Закачивать, закачать. І укриє й перехристить, тихо заколише. Шевч. 105.
Мотузо́к, -зка́, м. = мотузка. Смика за мотузок. Левиц. І. Ум. мотузочок.
Набіси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Набѣситься.
Неосяжно нар. 1) Необъятно. 2) Недостижимо.
Подратися, -деруся, -ре́шся, гл. 1) = подертися. Пошарпався, увесь подрався, на тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен. І. 9. 2) Полѣзть, покарабкаться; потянуться. Пан Підпольський подрався на дуба. Стор. МПр. 107. Одно дерево стовбом подралось догори. Стор. МПр. 65.
Пошкромадити, -джу, -диш, гл. = поскромадити.
Тонічкий, -а, -е. = тоненький. Гол. II. 219.
Царіград, -ду, м. Константинополь, Царьградъ. Червоного вина з Царіграду відер з троє у барилі. Шевч. 116.
Ціп! II, меж. 1) Вонъ, прочь. Ціп відсіля! ви не сього приходу. Кв. 2) ціп-ціп! Призывъ для курей: цыпъ-цыпъ. Kolb. І. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІСТРИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.