Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кібчити

Кібчити, -чу, -чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІБЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІБЧИТИ"
Виґвинтити, -чу, -тиш, гл. Вывинтить.
Віддаток, -тку, м. То, что нужно отдать.
Горди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Гордиться. Чуб. V. 496. Грин. ІІІ. 212.
Данна́, -но́ї въ видѣ сущ. ж. Данная, письменный акта на владѣніе недвижимымъ имуществомъ.
Жолу́ддя, -дя, с. соб. Желуди.
Обхопити Cм. обхоплювати.
Подавити, -влю, -виш, гл. Передавить. Я вмиг його одправлю к бісу і вас подавимо як мух. Котл. Ен.
Пообвівати, -ва́ю, -єш, гл. Обвѣять (во множествѣ).
П'ятикутний, -а, -е. Пятиугольный. Желех.
Черевик, -ка, м. Башмакъ. Чуб. VII. 431. В чужий черевик ноги не сажай. Посл. черевик з крильцями. «Башмакъ съ стачнымъ задникомъ, на подкладкѣ.» Вас. 162. Ум. черевичок, череви́ченько. Дивітеся, молодиченьки, які в мене черевиченьки. Чуб. V. 1158.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІБЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
hit.ua: сейчас на сайте, посетителей и просмотров за сегодня