Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кісточка

Кісточка, -ки, ж. Ум. отъ кістка. 1) Косточка (животнаго). Казав пан дяк, що гусей не їсть, а повна стеля кісточок. Ном. № 6893. 2) Анат. Лодыжка, Malleolus. З річки нашої куди влітку дівається вода, так що й горобцеві по кісточки перейти. Ком. І. 22. Там керви по кісточки. Гол. 3) Гнѣздо въ срединѣ яблока или груши для зеренъ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 246.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІСТОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КІСТОЧКА"
Ба́битися, -блюся, -бишся, гл. Уподобляться женщинѣ, бабиться, изнѣживаться.
Бадьористо нар. Бойко, лихо.
Бондарик, -ка, м. Ум. отъ бондарь.
В'язальниця, -ці, ж. Вяжущая снопы. У сніп в'язальниця не зв'яже. К. Псал. 297. Ум. в'язальничка. О. 1861. XI. Св. 64.
Ле́стощі, -щів, ж. мн. Лесть. Харьк.
Нікчемниця, -ці, ж. 1) Ни къ чему негодная вещь; бездѣлица. На шо це воно вам оці наші пісні? Нікчемниця! Александров. у. Слов. Д. Эварн. 2) Негодная, ни къ чему неспособная женщина.
Отарапатіти, -тію, -єш, гл. = оторопатіти. Конот. у.
Пороспливатися, -ваємося, -єтеся, гл. Поплыть въ разныя стороны (о многихъ).
Тарадайчина, -ни, ж. Плохая тарадайка.
Унучка, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КІСТОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.