Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гоноровий

Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. І. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРОВИЙ"
Аксами́т, -ту, м. = Оксами́т. Через улицю перезва нам дороженьку перейшла; а все в злоті, в аксамиті і в червоних чоботях. Мет. 236.
Багат-Вечір, -чора, м. Канунъ Рождества. Убогий на багат-вечір поніс вечерю до багатого. Грин. ІІ. 83.
Бокури мн. Кожаный поясъ. Желех. Cм. букурія.
Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
За́морозок, -зку, м. Первый осенній морозъ.
Налеті́ти Cм. налітати.
Перевесниця, -ці, ж. Сверстница, ровесница. Обидві вони були перевесниці. Левиц. Пов. 116.
Піджарити Cм. піджарювати.
Пообколупуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Облупиться (во множествѣ).
Шпацірувати, -ру́ю, -єш, гл. Прогуливаться. Котл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНОРОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.