Вільно и вольно, нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. Що вільно панові, то не вільно Іванові. Вільно собаці і на владику брехати. Красти вільно, та б’ють більно. Не вільно. Нельзя.
Глибочиня, -ні и глибочінь, -ні, ж. Глубина.
Знатурити, -рю, -риш, гл. Снаровить. Знатурив коня.
Косибав, -ва, м. = косарь 2.
Моцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Усиливать, напрягать, укрѣплять.
Нивний, -а, -е. Полевой.
Полусеток, -тка, м. ? Накупив шість полусетків полотна.
Розонька, -ки, ж. Ум. отъ роза.
Узвичаїтися, -чаюся, -єшся, гл. Привыкнуть, пріучиться. Всього, кажу, було, нім Мася узвичаїлась по-польськи балакати.
Штим, -ма, м.
1) Короткая, мелкая шерсть, остающаяся при чесаньѣ въ видѣ оческовь.
2) Переносно: волосы у человѣка. Взяли його за штим та й вивели геть. Я тобі ввесь штим висмичу.
