Горба́тіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться горбатымъ. Употребляется въ значеніи: беременѣть (въ пословицахъ). Дай, Боже, багатіти та спереду горбатіти (пожеланіе новобрачной).
Го́род, -да, м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. Ум. Городе́ць, городе́чок, городо́к. Ой везуть сироту-сирітку а в Кам'янець-городець. В городі царів син, а за городечком царівна.
Ди́вде́рево, -ва, с. раст. Дурманъ, Datura stramonium.
Калинівка, -ки, ж. Настойка на калинѣ.
Незнарошно нар. Безъ умысла, ненарочно.
Ополоничок, -чка, м.
1) Ум. отъ ополоник.
2) Родъ дѣтской игры.
Порозвивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и розвити, но во множествѣ. Порозвивала вона, що було в рушники позавиване.
Сидня, -ні, ж. Сидѣніе. Це йому так від сидні сталось.
2) Праздное житье. У тестя не буде йому сидні: тесть дурно не годуватиме, скаже: роби.
Товаришувати, -шую, -єш, гл. Быть товарищемъ, находиться въ товарищескихъ отношеніяхъ.
Тягуля, -лі, ж. Родъ рыболовной сѣти.
