Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горізнач

Горі́знач нар. Лежа на спинѣ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІЗНАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРІЗНАЧ"
Завгоро́дній, -я, -є. Находящійся за огородомъ. Аф.
За́рно нар. Завидно. Чи вже йому зарно стам на той стіжок? Рудч. Ск. II. 209.
Оків, око́ву, м. = вакарка. Шух. І. 186.
Очеретуватий, -а, -е. Поросшій камышемъ. Очеретуватий степ.
Памнятати, -та́ю, -єш, гл. = пам'ятати.
Півстирток, -тку, м. Полскирды. Перевозив... усю пшеницю і наклав височенький півсти́рток. Грин. II. 148.
Постель, -лі, ж. Настилка изъ бересты подъ подомъ печи. Радом. у.
Прадідівщина, -ни, ж. Наслѣдство, доставшееся отъ прадѣда. Желех.
Розминати, -на́ю, -єш, сов. в. розімняти и розімяти, -мну, -неш, гл. Разминать, размять.
Униз нар. Внизъ. Спускайся з гори тихіше вниз. Ном. № 5592.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРІЗНАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.