Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонтарь

Гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНТАРЬ"
Запози́чити, -чу, -чиш, гл. Призанять, занять.
Зжури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Запечалиться, истомиться печалью. Конст. у.
Зождати, -жду, -де́ш, гл. Подождать. Зожди ж мені хоч годину. Чуб. І. 217.
Лупа́й, -пая, м. Глазъ (въ загадкѣ). Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм лупай. Ном. стр. 297, № 222.
Набо́втувати, -тую, -єш, сов. в. набовтати, -таю, -єш, гл. Наплескивать, наплескать, насливать, наболтать. Набовтала помий повне відро.
Осіянка, -ки, ж. Названіе матки у пчелъ. = матка осіянська. Мнж. 151.
Панщанин, -на, м. Крѣпостной человѣкъ. К. Досв. 144. О. 1862. І. 60.
Скуза, -зи, ж. Извиненіе, оправданіе, отговорка. Гайс. у.
Тутошній, -я, -є. = тутешній.
Цвітистий, -а, -е. Съ роскошными цвѣтами. Цвітисте зілля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.