Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонтарь

Гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНТАРЬ"
Відклінне, -ного, с. Прощальный подарокъ. Ой дав же я ги да одклінного — коня вороного, а вона (мені) хустиночку. Грин. ІІІ. 175. Мил. 113.
Ге́па, -пи, ж. Задница. А я знаю, що він діє, — коло печі гепу гріє. Ном. № 14074.
Залу́скати, -каю, -єш, гл. Затрещать.
Зачита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Начать читаться. Да сами свічі посвітилися, да сами книги зачиталися. Чуб. V. 837.
Ли́шки I, -ків, мн. Раст. Trifolium repens. ЗЮЗО. І. 170.
Пополоскати, -щу, -щеш, гл. Пополоскать. Ми (гуси) попливем да нош пополощем. Рудч. Ск. І. 10.
Порозварюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Развариться (во множествѣ).
Укривальник, -ка, м. Кровельщикъ.
Утрутити, -ся. Cм. утручати, -ся.
Хвоїти, хвою, -їш, гл. Бить дозою. Як почне її хвоїть, примовляючи: було не савити, не варварити. Ном. № 4007.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.