Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонорний

Гоно́рний, -а, -е = Гонористий. Не був такий гонорний, уступив до того ґазди. Гн. І. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОРНИЙ"
Борт, -та, м. = борть. Вх. Зн. 4.
Видоювати, -доюю, -єш, сов. в. видоїти, -дою, -їш, гл. Выдаивать, выдоить. Ні води не принесе, ні корови не видоїть. Стор. І. 9.
Вірутник, -ка, м. = вірник. Між ріками Дніпром і Богом турецькі чабани пасли свої отари на ляцькій землі, а вірутники султанські і королівські дуванились спільньою з них десятиною. К. (Правда, 1868, 144).
Зане́пад, -ду, м. Упадокъ, упадокъ силъ. Воздвигнути рідну націю з духовного занепаду. К. ХП. 133. Народній дух з занепаду підняти. К. Бай. 7.
Настоянка, -ки, ж. Настойка.
Натупати, -паю, -єш, гл. 1) Нагрязнить ногами. 2) Пригрозить, топая ногами.
Погоститися, -щу́ся, -стишся, гл. Быть въ гостяхъ, провести время съ гостями. Ой устань, мила, та й пробудися, я до тебе прийшов погоститься. Чуб. V. 48. Запросим до себе та погостимося трохи. Чуб. II. 630.
Подзеленчати, -чу́, -чи́ш, гл. = подзеленькати.
Прогуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Прогулять. Чуб. V. 542. 2) Прокутить (деньги, имущество). А чи гуляв, не гуляв, сто червінців прогуляв. Чуб. V. 796. Прокутить извѣстное время. Та вже ж люде в полі поорали, ми з тобою в корчмі прогуляли. Рудч. Чп. 223.
Слюзити, слюжу, -зиш, гл. Покрываться слизью, течь слизи. Слюзить з сала. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНОРНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.