Ворочатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Возвращаться. Ой їдь та їдь, мій милесенький, та не забавляйся, на конику вороненькім назад ворочайся.
2) Поворачиваться. Ой матінко утко, ворочайся хутко: уже сонце низенько, дружечки близенько.
3) Имѣться, случаться. Нашим усе чарчина ворочається.
Гінкий, -а, -е. Тонкій и высокій, быстро вверхъ растущій. Це дерево дуже гінке стало, як його підчухрали. Тополя буцім на могилі гінкий та гнучий стан.
Долуба́й, -ба́ю, м. и долуба́йка, -ки, ж. Огурецъ, выѣденный курами.
Досте́мено нар. Точно, точь въ точь. Достемено так робиш, як той баран. Отак достемено і у нас.
Перегледіти Cм. переглядати.
Подвижницький, -а, -е. Подвижническій. Мощам подвижницьким молитись.
Присінечки мн. ум. отъ присінки.
Пристяжання, -ня, с. Притѣсненіе. Пристяжання — от що не дає глянути людім на світ: драчі та неправди усякі.
Пупорізна баба, -ної —би, ж. = пупорізка.
Сутана, -ни, ж. Ряса католическаго священника. Патер.... в чорному капотці, се б то в сутані.
