Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонкий

Гонки́й, -а́, -е́. 1) = Гінкий. Тонка, гонка ще й висока, листєм широка. Грин. ІІІ. 199. 2) Быстрый (о лошади). Коні гонкі як вітер. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНКИЙ"
Бубух! меж. = бебех! преимущ. дѣтское. О. 1861. VIII. 8. Коли ж зміюка бубух! аж земля затряслась. ЗОЮР. II. 30.
Вихилясом нар. Извиваясь, выгибаясь. Шевч. 187. Тут танцювала викрутасом і пред Енеєм вихилясом під дудку била третяка. Котл. Ен. І. 19.
Мурашни́к, -ка́, м. Муравейникъ. Н. Вол. у.
Обіссатися, -ссуся, -ссе́шся, гл. Обсосаться, пососать чрезъ мѣру. Дитина блює, — то воно обіссалось. Харьк. г.
Повихрещуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Выкреститься (о многихъ). У нас уже багато жидів повихрещувалося. Харьк. г.
Позамулювати, -люю, -єш, гл. Занести иломъ (во множествѣ). І була б трава, та позамулювало. Канев. у.
Приведення, -ня, с. = приведенція. З однією жінкою було ось яке приведення. ЗОЮР. II. 34.
Саляник, -ка, м. Майскій шукъ, Melolontha vulgaris. Вх. Пч. II. 27.
Спорати, -раю, -єш, гл. = упорати. Екатер. у. Спорали ячмінь, а ще гречка зосталась. Волч. у.
Стул, -ла, м. = матня. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.