Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонор

Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Рудч. Ск. II. 203. Шляхтич за гонор уха рішився. Ном. № 4211. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. О. 1861. XI. 30. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів. К. XII. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНОР"
Визублюватися, -блююся, -єшся, с. в. визубитися, -блюся, -бишся, гл. Зазубриваться, зазубриться. Уман. I. 240.
Забу́дькуватий, -а, -е. Забывчивый. Могил. г.
Неоцінитний, -а, -е. Безцѣнный. Не корова нооцінитна, відро молока дає. Міусск. окр.
Паговіння, -ня, с. = пагоння.
Передержувати, -жую, -єш, сов. в. передержати, -жу, -жи́ш, гл. 1) Укрывать, укрыть похищенное. А за те, щоб ви нас не лякали, буцім ми передержуємо куницю або красну дівицю, ми вас пов'яжемо. Шевч. 289. 2) Держать, продержать извѣстное время.
Пересвідчувати, -чую, -єш, сов. в. пересвідчити, -чу, -чиш, гл. Убѣждать, убѣдить фактами.
Пообварювати, -рюю, -єш, гл. Обварить (во множествѣ).
Почухратися, -ра́юся, -єшся, гл. = почухатися. Почухрайся, де тя не свербить. Ном. № 3644.
Прималий, -а, -е. Маловатый. Вх. Лем. 456.
Чірівний, -а, -е. = червивий. ЕЗ. V. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.