Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гонінник

Гоні́нник, -ка, м. Пастухъ (въ полонинах), перегоняющій овецъ изъ комори въ струнку, гдѣ ихъ доятъ. Шух. I. 193.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 308.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНІННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОНІННИК"
Водопій, -пою, м. Водопой. Бере Ох того коня за поводи, веде до водопою до річки. Рудч. Ск. ІІ. 112.
Дзіндзі́вер, -ру, м. 1) Раст. Malva mauritiana. ЗЮЗО. І. 128. 2) Дзіндзівер-зух. Удалецъ, хватъ. Стор. І. 184. Бо Турн і сам дзіндзівер-зух! Коли чи п'є — не пропиває, коли чи б'є — то вже влучав, йому людей давить — як мух. Котл. Ен.
Лицарькува́тий, -а, -е. Съ рыцарскими замашками. Силач козак лицарькуватий. Котл. Ен. V. 46.
Обвалювання, -ня, с. Обваливаніе.
Осмеркнути, -ну, -неш, гл. 1) Находиться во время сумерекъ. Як мені не плакати? Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Н. п. 2) безл. Смеркнуться. Не вгадала я, як і осмеркло. О. 1862. VII. 37. Ще не пізно й було, тільки що осмеркло. Пирят. у.
Поодягати, -га́ю, -єш, гл. Одѣть (многихъ).
Проколоти, -ся. Cм. проколювати, -ся.
Росиця, -ці, ж. Ум. отъ роса. 2) = росянка. ЗЮЗО. І. 121.
Свербота, -ти, ж. Свербежъ. Волч. у.
Тілький, -а, -е. Такой числомъ, счетомъ, столькій. А то вже тілький час! тілько літ! Гн. II. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОНІННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.