Безжалісливий, -а, -е.
До́від I, -воду, м. 1) Доказательство, доводъ. Доводами доведений. Що казати перед громадою, які доводи давати. Тиха Кирилова мова, щира та тепла порада, розсудливі доводи не раз спиняли гіркі батькови скорботи. 2) До́від да́ти чому. Управиться, сладить. Не дав доводу ділові. Він готовому доводу не дав, а то щоб придбав ще.
Орлиця, -ці, ж. = горлиця. Ой я вас, орлиці, за ті вісти скажу соколові живцем вас поїсти.
Перегорок, -рка, м. Пригорокъ. Синів ліс по горах та перегірках.
Попаденко, -ка, м. Сынъ попадьи.
Сизоперий, сизопірий, -а, -е. Сизоперый. Ой брате мій, брате, сизопірий орле, доглядай же ти, брате, моїх малих діток.
Укучитися, -чуся, -чишся, гл. Наскучить, надоѣсть. Добре ніколи не укучиться.
Хавтурувати, -рую, -єш, гл.
1) Врать взятки.
2) Собирать поборы натурой (о духовенствѣ).
Чугай, -гая, м. Верхняя одежда, родъ свитки. На чугаї в убогого стільки лат, як у місті хат. Возьми Олянку під жупан! — Я жупана не маю, — під чугай сховаю.
Чухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Обрубывать вѣтви, сучья на деревѣ; обрывать однимъ движеніемъ руки рядъ листьевъ на вѣтви. Поставив мене чухрать гілля. 2) Разбирать овечью шерсть, очищая отъ сору. 202. Ой коли б ти хазяїн, та овечки собі мав, то б я дома сиділа, вовничку чухрала. 3) Бить, колотить. Лупіть Рябка! — сказав, — чухрайте! Ось батіг! . Хомиха кожен день свого Хому чухрала.4) Бѣжать. А ну ноги на плечі та й чухрай. Видно й хати, та далеко чухрати. От ми базікаєм, а час, мов віл з гори чухра, його не налигаєш. 5) Объ огнѣ пожара: бистро подвигаться, охватывая. Вихопився огонь із кватирочки та й пішов чухрати все кругом.
