Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горб

Горб, -ба, м. 1) Бугоръ, пригорокъ, курганъ. Вирубала дручок та стала на горбі. Рудч. Ск. I. 17. 2) Горбъ. Старість не прийде з добром: поли не з кашлем, то з горбом. Ном. № 13954. Ум. Го́рбик, горбо́к, горбо́чок. На горбику під вербами сиділа купа дівчат. Левиц. І. 18. Виори, синку, горбки і долинку. Чуб. ІІІ. 451. На плечах горбок має. Ном. № 9116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 310.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРБ"
Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. ІІІ. 222.
Бутирь, -ря, м. 1) Котомка работника на рыбныхъ заводахъ. Стрижевск. 2) Мелкая посуда и утварь въ хозяйствѣ: горшки, ухваты и пр. Мнж. 176.
Гнівний, -а, -е. Гнѣвный, сердитый. Такий гнівний, — крий мати Божа. МВ. І. 99. Червона і гнівна стояла вона. Мир. Пов. II. 65., Ум. гнівненький.
Ізд.. Cм. зд.
Лапсердак, лапсердик, -ка, м. Родъ длинной верхней еврейской одежды. Левиц. І.
Нивора, -ри, ж. Овца, родившаяся въ прошломъ году и перезимовавшая уже зиму. Херс.
Паювання, -ня, с. Дѣлежъ. К. ЦН. 243.
Пополошити, -шу́, -шиш, гл. = пополохати.
Чубашечка, -ки, ж. Ум. отъ чубашка.
Шушиця, -ці, ж. Усохшая смерека. Шух. I. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.