Брей. меж. Припѣвъ въ пѣсняхъ, безъ особаго значенія, заимствованный изъ сербскаго языка и встрѣчающійся вмѣстѣ съ такимъ же восклицаніемъ море. Ходить турчин по риночку. Гей, море бре! Ходить сербин по базарі. Брей море, брей! Та торгує дівчиноньку. Брей море, брей!
Виливати, -ва́ю, -єш, сов. в. вилити, -ллю, -ллєш, гл. Выливать, вылить; изливать, излить. Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають. За карії оченята, за чорнії брови серце рвалося, сміялось, впливало мову. Бач, на що здалися карі оченята, щоб під чужим тином сльози виливать. На Андрея виливають воском, оливом. як з воску вилив. Хорошо, аккуратно сдѣлать вещь.
Глупина, -ни, ж. Глухое, густо заросшее мѣсто въ лѣсу. У глупині вовки.
До́питки, -ків, м. мн. Вопросы. Тоді питай, відказувати буду, або мені на допитки відказуй.
Лупі́йка, -ки, ж. Жена живодера, живодерка.
Лямцеві чоботи. Валенки.
Огляд, -ду, м.
1) Осмотръ; обзоръ; смотръ. Вернувшись після огляду козацької сотні. на огляд добрий. На взглядъ хорошій. за два огляди. Дважды осмотрѣвъ. купив за три огляди. Укралъ.
2) мн. = оглядини. Пошел Ванічко в огляди без материной поради.
Скупавіти, (-вію, -єш? или: скупави́ти, -влю, -виш?), гл. Встрѣчено въ слѣд. пѣснѣ: На нашеї на вулиці все купалії молодці. Ой нема, нема натупавшого над Івана над нашого, бо його дівка скупавіла, дівка Храсина полюбила. купалий — качественное прилагательное (найкупавший); въ такомъ случаѣ не произошла-ли здѣсь фонетическая замѣна х на к? тогда было-бы: купалий = хупавий — красивый; скупавити — сдѣлать красивымъ, украсить.
Ссати, ссу, ссеш, гл. Сосать. Покірне телятко дві матки ссе.
Шерстень, -стня, м. = шершень. Дивиться він, аж над дорогою гніздо шерстнів.
