Адту́й, нар. = Зві́дти. Адтуй гора, адтуй друга, антам долиночка, — межи тима двома гори моя любаночка.
Баєчка, -ки, ж. Ум. отъ байка.
Верескун, -на, м. Крикунъ.
Вилазити 2, -жу, -зиш, сов. в. вилізти, -зу, -зеш, гл.
1) Вылазить, вылѣзать, вылѣзть. Вилазить гадюка. Кривда людськая боком вилазить. Кричить, аж з шкури вилазить. Не так скоро лихо вилке, як улізе.
2) Взлѣзать, взлѣзть. Кричи, хоч на гору вилізь. Виліз дружба на липу.
3) не вилазити з чого. Быть постоянно въ чемъ. З роботи ніколи не вилазить. Другі в плахтах та запаскам..., а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила.
Вугноватий, -а, -е. = гугнявий.
Женьча́р, -ра, м. = жнець.
Повирівнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. Выравняться (во множествѣ). Скотину за ніч так повипасає, що боки повирівнюються, мов у сажових свиней.
Розжалуватися, -луюся, -єшся, гл. = розжалобитися. Розжалувавсь, як Бог над раком.
Скористуватися, -туюся, -єшся, гл. — з чого, з кого. Воспользоваться. Всяке хоче з тебе скористуватись.
Ціжби, -бів, ж. Сапоги. Тепер усе мі грайте! Чорні ціжби попраскали, червени мі дайте.
