Біловинники, -ків, м. мн. Родъ зимнихъ яблокъ.
Вистачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вистачити, -чу, -чиш, гл.
1) Хватать, хватить, стать, быть достаточнымъ. Одних тенет вистачить на дві милі.
2) Доставить, поставить въ достаточномъ количествѣ. Їм.... треба вистачити добре їсти. Таке військо вистачимо, що й кримського хана завоювали б. Хоч невеличкий млин, та, знаєш, чепурненький, раз-по-раз, день-у-день крутивсь і гуркотів і хліба вистачав хазяїну чимало. на всіх не вистачиш. Всѣхъ не удовлетворишь.
Віжки, -жок, ж. мн. Возжи. Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію. Ум. віжечки.
Гайбуз, -за, м. Раст. Ocimum baxylicum.
Кукобити, -блю, -биш, гл.
1) Устраивать, заботливо собирать въ одно мѣсто.
2) — кого́. Заботиться о комъ, объ его одеждѣ, пищѣ, удобствахъ. Зовсім знемігся на силах; не мав снаги й себе самого кукобити.
Лепортува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Рапортовать, доносить.
Перекрій, -ро́ю, м. 1) Разрѣзъ. 2) Луна во второй четверти. Да місяцю-перекрою, зайди за комору. Вечір вже стелився, на небі ясний перекрій.
Подзєґун, -на, м. Презрительное названіе бѣлорусса.
Посовіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: посоловѣть, потускнѣть. Чи посоловіли в мене очі? Не відмагається від другої (чарки)... очиці посоловіли... защебетала паша Оксана.
Щипальці, -лець, с. мн. Челюсти у насѣкомыхъ.
