Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

горище

Гори́ще, -ща, с. Чердакъ. На хату закинь, на горище. Рудч. Ск. II. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРИЩЕ"
Боківня, -ні, ж. 1) Судакъ короче девяти вершковъ. 2) 500 штукъ уложенной вмѣстѣ рыбы. Желех. 3) утяти боківні. Упасть на бокъ.
Букодірча, -ча́ти, с. Птенецъ зяблика. Вх. Уг. 228.
Допівзруйно́ваний Полуразрушенный.
Защебета́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Защебетать. Защебетав жайворонок, угору летючи. Шевч. 30. Защебече соловей уночі, розвеселить мої чорні очі. Чуб. III. 147. 2) Заговорить быстро и весело. Повеселішала наша Феська, защебетала до баби. Г. Барв. 198.
Омертвіти, -вію, -єш, гл. Омертвѣть, обмереть. Омертвіють люде від страху. Єв. Л. XXI. 36. Як вистрелили, дак він і омертвів.
Підвоїводський, -а, -е. Принадлежащій помощнику воеводы. Увіходе Ст. Хмелецький з підвоїводським почтом. К. ПС. 33.
Підліток 2, -шка, м. Однолѣтній ростокъ посаженнаго орѣховаго зерна. Желех.
Прищ, -ща, м. 1) Прыщъ. Левиц. І. 7. 2) Родъ печенья. Сим. 231. Прищі прищити. Сим. 235. Ум. прищик.
Туркенин, -на, -не. Принадлежащій турчанкѣ, свойственный ей. Шейк.
Шпеньок, -нька, м. = шпеник. Cм. кужілка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.