Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гомок

Гомок, (-мка?), м. Куча земли, бугоръ. Вх. Лем. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМОК"
Болячечка, -ки, ж. Ум. отъ болячка.
Гінчий, -а, -е. Гончій. Біжит як гінчий пес. Фр. Пр. 37.
Заквокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. О насѣдкѣ: закудахкать.
Клювати, -клюю́, -єш, [p]одн. в.[/p] клюнути, -ну, -неш, гл. 1) Клевать, клюнуть. Їдять шляхту, клюють очі. Шевч. 174. Списав спину, що й курці нігде клюнути. Ном. № 4016. 2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюють. Ном. № 8233.
Кумочок, -чка, м. Ум. отъ кум.
Наді́ятися, -ді́юся, -єшся, гл. Въ Лохвиц. у.: надія́тися, -дія́юся, -єшся, гл. Надѣяться. Наче ви схожі з нашим паничем, так не надіяюсь, шоб були панич. Слов. Д. Эварн.
Підстоженє, -ня, с. = підстіжжя. Kolb. I. 63.
Повиморожувати, -жую, -єш, гл. Выморозить (во множествѣ).
Посміх, -ху, м. Смѣхъ, насмѣшка. Скорий поспіх — людям посміх. Ном. № 5580. З посміху люде бувають. Посл. 2) Посмѣшище. І прийміть же мене до себе і пригорніть же мене до себе, щоб я людським посміхом не ходила. Мил. 198.
Хімлушка, -ки, ж. ? Ум. хімлушечка. Захімлили хімлушечку, як у полі душечку. Сьому-тому хімлушечка, а Юрасю як душечка. Мет. 209.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОМОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.