Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голосуха

Голосуха, -хи, ж. Та, которая голосить? Голосистая пѣвица? Молодежь вызываетъ пѣсней дѣвушку на улицу: Вийди, вийди, Марусенько, наша голосухо! Мил. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСУХА"
Бджілка, -ки, ж. Ум. отъ бджола.
Гірловий, -а, -е. Относящійся къ гирлу, ему принадлежащій. Браун. 17.
Ґоспо́да, -ди, ж. = Господа. Желех.
Дев'ятнадцяті́рко чис. ум. отъ дев'ятнадцятеро.
Кайла (м.?) Венгерскій быкъ съ большими рогами. Желех.
Наса́жувати, -жую, -єш, гл. = насаджувати.
Натурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Побезпокоиться много.  
Прохідка, -ки, ж. Прогулка. Харьк.
Смиґа, -ґи, ж. = шмиґа 3. Вх. Пч. II. 16.
Укметити, -чу, -тиш, гл. = укмитити. Я й не вкметив, як він увійшов. Ольгоп. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОСУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.