Віддякувати, -кую, -єш, віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим!
Гидний, -а, -е. = гидкий Доле ж моя нещаслива, доле ж моя гидна, я ся з тобов не набула, та лишень нагибла.
Жебра́к, -ка́, м. Нищій. Не пішла дівка за козака, тілько пішла за жебрака.
Заказа́ти Cм. заказувати.
Неродючий, -а, -е. Безплодный, не родящій. Тепер поля неродючії.
Постригатися, -га́юся, -єшся, сов. в. постри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл.
1) Преимущ. въ сов. в. Постричься.
2) Постригаться, постричься въ монахи. В черниці постриглась. Не постригайся, бо літа загубиш, звінчайся з того, котру вірно любиш.
3) — у що. Сдѣлаться чѣмъ. В дурні... постригсь.
Рідокоханок, -нка, м. Любящій родину? Любимець рода? Слово встрѣчено только въ стихотвореніи Метлинскаго въ приложеніи къ бандуристу: Кому й співати сю співанку, як не тобі, рідокоханку?
Урадуватися, -дуюся, -єшся, гл. Обрадоваться. Щоб тобі ні втішиться, ні врадуваться. Думаєте, що я врадувався мукою своєю крівавою?
Чародінник, -ка, м. = чарівник.
Чиж, -жа, м.
1) Чижъ, Fringilla Spinas.
2) Родъ дѣтской игры. Ум. чижик. Весною чижик молоденький, такий співучіш, проворненький в садочку все собі скакав.