Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голопуп

Голопуп, -па, м. = голопуцьок. Вх. Лем. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОПУП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОПУП"
Верховик, -ка, м. 1) Сѣверный вѣтеръ. 2) Всадникъ, верховой. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Гармидерування, -ня, с. Дебоширство.
Задя́кувати, -кую, -єш, гл. Слишкомъ много благодарить. Конст. у.
З'їдна́ти, -на́ю, -єш, гл. и пр. = з'єднати и пр.
Куроспів, -ву, м. = куропіння.
Просолодати, -даю, -єш, гл. Просолодѣть.
Рубання, -ня, с. Рубаніе, рубка.
Толань, -ні, ж. Раст. Berteroa incana. Dec. ЗЮЗО. І. 114.
Фолькотіти, -кочу, -тиш, гл. Неясно говорить, шепелявить. Вх. Зн. 75.
Цькувати, -кую, -єш, гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Шевч. 316. Рябко, уджга! — цькував дід та все лаявся. Левиц. Пов. 227.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОПУП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.