Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голопуп

Голопуп, -па, м. = голопуцьок. Вх. Лем. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОПУП"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОПУП"
Зати́лля, -ля, с. Задняя, не лицевая сторона. А у Стрию на затиллю мальовані сіни, а там мої, товаришу, кучері посіли. Гол. IV. 445.
Зімовни́к, -ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13.
Повихнути, -ну, -неш, гл. Свихнуть. Се злий знак, особливо для парубків; таким приповідають, що повихнула твоя дівка ногу, т. е. сошла съ пути нравственности. Шух. І. 169.
Припізнюватися, -нююся, -єшся, гл. = припізнятися.
Розшукування, -ня, с. Разыскиваніе.
Скиснути Cм. окисати.
Скоп, -па, м. Кладеный баранъ. Вх. Пч. II. 6.
Скубанка, -ки, ж. 1) Дерганье, щипаніе (шерсти, волось, перьевъ). 2) Корпія. Желех.
Улинути 1, -ну, -неш, гл. Влетѣть. В четверте віконце ангел влинув, на престолі став, слізку вронив. Чуб. ІІІ. 434.
Фантазувати, -вую, -єш, гл. Фантазировать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОПУП.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.