Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голосниця

Голосниця, -ці, ж. 1) ? Я ж його (пристріт) викликаю.... з вух, з під вух, з голосниць, з під голосниць. ЕЗ. V. 52. 2) Вертикально стоящее бревно въ куполѣ гуцульской церкви. Шух. I. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСНИЦЯ"
Достеріга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. достере́гти́, -режу́, -же́ш, гл. Слѣдить, выслѣдить, наблюдать. Я достерігаю всяку річ. Н. Вол. у. Таки достеріг вовка. Радомысл. у. Я достеріг, де воно дівається. Н. Вол. у. Про що мене що дня достерігати і цілитись на мене що години. К. Іов. 17.
Забрьо́ха, -хи, об. Забрызганный грязью. Cм. задріпа. Так і швендя куди попало бісів забрьоха. Харьк.
Засвашкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Начать исполнять обязанности свашки.
Кровуватий, -а, -е. Многокровный. Мнж. 183.
Лащитися, -щуся, -щишся, гл. Ласкаться. Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване? Греб. 378.
Ліверник, -ка, м. = лірник. Шух. І. 33.
Лу́ча нар. Въ выраж. куди луча. Куда попало, куда зря. Як та туча, куди луча, так і покотили. КС. 1882. IV. 171. Вся піхота (й)шла в ворота, вона — куди луча. КС. 1882. IV. 171. Cм. лучити.
Побожити, -жу, -жиш, гл. Поблагословить? Въ свадебной пѣснѣ послѣ вѣнчанія: Дякуєме попонькові... нагленько нас одправив, но твердо нас побожив. Гол. IV. 439.
Позичайло, -ла, ж. Заимодавець, кредиторъ; ростовщикъ. К. (Желех.).
Полегкарь, -ря, м. Человѣкъ легкомысленный; любитель легкой (нетрудовой) жизни. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОСНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.