Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голосниця

Голосниця, -ці, ж. 1) ? Я ж його (пристріт) викликаю.... з вух, з під вух, з голосниць, з під голосниць. ЕЗ. V. 52. 2) Вертикально стоящее бревно въ куполѣ гуцульской церкви. Шух. I. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 305.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСНИЦЯ"
Брусячча, -ча, с. соб. увел. отъ брусся.
Жа́йворонник, -ка, м. Клѣтка для жаворонковъ. Харьк.
Заневі́рнити Cм. заневірня́ти.
Ліногу́з, -за, м. Лѣнтяй.
Нао́длів нар. = навідлів.
Пересмалювати, -люю, -єш, сов. в. пересмалити, -лю́, -лиш, гл. Слишкомъ сильно опаливать, опалить.
Плечистий, -а, -е. = плечастий.
Потруситися, -шу́ся, -сишся, гл. Потрястись.
Татаруватий, -а, -е. Свойственный татарину. Дикі татаруваті ідеали. К. Кр. 36.
Цебриця, -ці, ж. = цеберка. Іди, іди, дощику.... цебром, відром, цебрицею зо всякою пашницею. Чуб. ІІІ. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОСНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.