Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гольонка

Гольо́нка, -ки, ж. Трубчатая кость. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬОНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬОНКА"
Босяк, -ка, м. Босякъ, оборванецъ, безпріютный пролетарій. Сам став за босяка на поденну. Грин. II. 258. У якономії усяка наволоч і босяки бувають. Г. Барв. 511.
Бредень, -дня, м. Короткая рыболовная сѣть отъ 3 до 6 саж. длиною. Браун. 39.
Ворохібник, -ка, м. Мятежникъ. Вх. Зн. 21.
Марнотра́вити, -влю, -виш, гл. Мотать, расточать.
Опух, -ху, м. Опухоль. Драг. 29. Г. Барв. 222. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика. Г. Барв. 530. Нехай вона вийме жало, рану залиже, опух потушить. Чуб. І. 122.
Плужок, -жка, ж. Ум. отъ плуг.
Понашевкуватися, -куємося, -єтеся, гл. Найти толпой, налѣзть (во множествѣ). Понашевкувалось у хату такого народу — і родичі, і свати, і чужі. Александров. у.
Сікавиця, -ці, ж. Рыба: Cobitis taenia. Вх. Пч. ІІ. 19.
Трибратній, -я, -є. Принадлежащій тремъ братьямъ. Київським шляхом верби похилі трибратні давні могили вкрили. Шевч.
Удалий, -а, -е. = уданий. І до діла, і до рала, і до хлопців удана. Мил. 110.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЬОНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.