Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голяка

Голяка́ нар. 1) Нагишомъ. По кропиві голяка. 2) Въ неразведенномъ видѣ, цѣльнымъ. Він спирт голяка п'є.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЯКА"
Гробни́ця, -ці, ж. Гробъ. Чорним оксамитом гробницю вибив. Чуб. V. 776.
Забузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Забить, заполнить, засыпать, залѣпить сыпучимъ тѣломъ, грязью. Борода йому забузована снігом. Греб. 404. Банька скляна, та забузована, та й не видко, що у їй. Кан. у.
Зару́бина, -ни, ж. = зарубка. Ум. зару́бинка. У зарубинки грязі поналазило, так ніяк не витирається. Черниг. у.
Крадюка, -ки, м. = крадій. Мир. у. Слов. Д. Эварн.
Кутач, -ча, м. Кочерга. Желех.
Ле́пта, -ти, ж. Лепта. Спасибі, друже мій убогий, — ти, знаю, лепту розділив свою єдину. Шевч. 561.
Нечупара, -ри, об. = нечепура.
Проклятущий, -а, -е., Ум. отъ проклятий. Бранное слово. Така натура вже проклятуща удасться. Рудч. Ск. II. 174. А проклятущий хміль як рута зеленів. Греб. 371.
Темзуй, -зуя, м. Порошокь изъ чемерицы. Канев. у.
Тримання, -ня, с. Держаніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.