Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гольтяй

Гольтя́й, -тяя́, м., и пр. = Гультя́й и пр. Ти — кріпак, гольтяй поткнешся до багатирки? Г. Барв. 84.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬТЯЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬТЯЙ"
Ватуля, -лі, ж. Овца, впервые имѣющая ягненка. Вх. Пч. II. 6.
Завто́вш, завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. І. 104.
Заложа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Биться объ закладъ. Черк. у.
Морю́ха, -хи, ж. 1) Дождевикъ, Bovista gigantea. Cм. моруха. 2) Гнилушка для подкуриванія пчелъ.
Погребти Cм. погрібати.
Понаорювати, -рюю, -єш, гл. Вспахать (во множествѣ). Уже на зяб понаорювали. Богод. у.
Пристая, -та́ї 1), м. = пристай. Желех. 2) м. = присташ. Желех. 3) ж. Вступленіе въ бракъ въ качествѣ присташа. Волію йти у жовніри, ніже на пристаю. Гол. II. 96.
Прошнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = прочнутися. Хата, 15. МУЕ. ІІІ. 77.
Усісінький, -а, -е. Рѣшительно весь.
Чістрити, -рю, -риш, гл. Чесать на гребнѣ пеньку, шерсть. Гол. 35, 36. 39. Шух. І. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЬТЯЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.