Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гомонючий

Гомоню́чий, -а, -е = Гомонливий. Гомонючий чоловік. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМОНЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОМОНЮЧИЙ"
Бандурник, -ка, м. 1) Мастеръ, дѣлающій бандуры. 2) = бандурист. Дума «про смерть козака бандурника» Мет. 443.
Випрохувати, -хую, -єш, сов. в. випрохати, -хаю, -єш, гл. = випрошувати, випросити. Леміщиха обіцяла їй випрохати коней у свого старого. Левиц. І. 346.
Гультіпа́ка, -ки, м. 1) Голь, бѣднякъ, оборвышъ (вслѣдствіе разгула). Ви не які небудь бурлаки, гультіпаки, а січовика. Стор. II. 277. 2) Повѣса, кутила, гуляка.
Ґвинт, -та́, м. Винтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.
Плотниця, -ці, ж. = плотиця. Вх. Пч. II. 19.
Посадний, -а, -е. — батько. Посаженный отецъ на свадьбѣ. Посадним батьком на весілля закликаємо. К. ПС. 19.
Похлепнутися, -нуся, -не́шся, гл. = похлипнутися. Похлепнеться за їжею. Ном. № 11798.
Радут, -та, м. = редута. Од річки Орелі, аж по р. Кінку були побудовані радути. Стор. II. 162.
Тридцятострунний, -а, -е. Съ тридцатью струнами (о музык. инструментѣ). Не славте кобзаря словами золотими, повісьте ви над ним його тридцятострунну. К. Дз. 191.
Шугерть, -ти, ж. Тревога? А він каже: сховай (крадене), поки шугерть перейде. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОМОНЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.