Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голька

Го́лька, -ки, ж. Безостая пшеница. Вх. Уг. 233.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЬКА"
Більшість, -шости, ж. Большинство. Більшість була на моїй стороні.
Гайдабура, -ри, м. Разбойникъ. К. Досв. 209, 218.
Дзвоне́ць, -нця́, м. 1) = Дзвінок 1. 2) = Дзвенкач. Вх. Пч. II. 10.
Замішани́на, -ни, ж. Замѣшательство.
Зелемизелоня, -ні, ж. = земизеленя. Вх. Пч. І. 9.
Кановця, -ці, ж. = коно(і)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, коновцу порвала, на воду біжала. Гол. II. 711.
Оздоба, -би, ж. Украшеніе. Шевч. ІІ. 236.
Поцвірготати, -чу́, -чеш, гл. = поцвірчати.
Роспинатель, -ля, м. Распинающій, переносно: мучитель. Роспинателі поділили одежу його. Єв. Мр. XV. 24. Роспинателям народним, грядущим тиранам. Шевч. ІІ. 167.
Скоблик, -ка, м. Рыба Gobio fluwiatilis, пискарь. Вх. Пч. II. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.