Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

безбоязно

Безбоязно, нар. Безстрашно, безбоязненно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЯЗНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЗБОЯЗНО"
Бавлення, -ня, с. 1) Забава, развлеченіе. 2) Промедленіе, мѣшканіе. Яке там бавлення, як постояв з чоловіком хвилин зо дві. Черк. у.
Бульвинка, -ки, ж. Луковка. Желех.
Горі́лиця, -ці, ж. = Горілка. К. ЦН. 281. Горілице оковита, кажуть тебе люде пити. Чуб. V. 1099.
Ґазді́вка, -ки, ж. = Ґаздівство. Вх. Лем. 407.
Ґоґо́зи мн. Плоды растенія ґоґозник. Лв. 102.
Позалітати, -та́ємо, -єте, гл. Залетѣть (о многихъ).
Прихвалити Cм. прихвалювати.
Старинний, -а, -е. Старый, давній, старинный. Чи нема міждо вами котрого козака старинного? Мет.
Тупі меж. которымъ ободряютъ дѣтей стать на ноги. Шейк. Ум. тупіньки.
Цурупал, -ла, м. Въ загадкѣ: котъ. Вийшов царь земляний ( = миша) і пита царя Коркодима ( = півень), чи не бачив царя Цурупала. Грин. І. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЗБОЯЗНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.