Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубчик

Голу́бчик, -ка, м. Ум. отъ голуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБЧИК"
Дарови́зна, -ни, ж. Подаренныя вещи. Оце свита — даровизна. Черкас. у.
Золотохвилій, -я, -є. Съ золотыми волнами. Лани золотохвилі. Шевч. ІІ. L51.
Лю́бчик, -ка, м. 1) Милый, дорогой. Не їдь, братіку, не їдь, любчику! Чуб. V. 49. 2) = любисток. Вх. Лем. 433.
Підковзнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поскользнуться.  
Сокирянка, -ки, ж. Кирка. Угор.
Строчільний, -а, -е. Употребляемый для строченія. Шило строчільне. Вас. 161.
Товстуватий, -а, -е. Толстоватый. Шейк.
Умчати', -чу, -чиш, гл. Умчать, увлечь. Ми вже думали, чи це сам Гаркуша тебе умчав. Стор. ІІ. 263.
Упевняти, -няю, -єш, сов. в. упевнити, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить. Його прибічники нас упевняли К. ЦН. 249.
Усігди нар. Всегда. Послухавши жука, всігди в гною будет. Ном. № 5984.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.