Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубчик

Голу́бчик, -ка, м. Ум. отъ голуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБЧИК"
Вирідний, -а, -е. Выродившійся. Желех.
Годований, -а, -е. Откормленный. А на апостольськім престолі чернець годований сидить. Шевч. Тілом обросло, як кабан годований. Ном. № 8626.
Захистни́й, -а́, -е́ Защищенный отъ вѣтра; укромный; уютный. У М. Вовчка о вечерѣ въ смыслѣ: тихій, вмѣсто затишний. Як то вже я того вечора захистного, темного дожидаю. МВ. (О. 1862. ІІІ. 61).
Осатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Взбѣситься, сильно разсердиться. Осатаніла вража баба. Котл. Ен. IV. 45.
Пістолетя, -тя, с. Пистолетъ. З пістолєтє оден другого застрілить. Гн. І. 99.
Постолище, -ща, м. Ув. отъ постіл.
Пробійчик, -ка, м. Шило, которымъ пробиваютъ дыры въ грохотѣ. Рк. Левиц.
Стовпок, -пка, м. = сворінь 2. МУЕ. ІІІ. 24.
Фраснути, -ну, -неш, гл. Ударить. Желех.
Шерпатий, -а, -е. = шерепатий. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.