Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голубчик

Голу́бчик, -ка, м. Ум. отъ голуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 306.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛУБЧИК"
Двійни́к 2, -ка́, м. Сортъ миски около семи вершковъ въ діаметрѣ. Вас. 181.
Докро́їти, -крою, -кро́їш, гл. = докраяти.
Занедба́ти Cм. занедбовувати.
Момотли́вий, -а, -е. Неясно, нечисто выговаривающій. Гол. II. 732.
Наспочиватися, -ваюся, -єшся, гл. Вдоволь отдохнуть.
Нечупайда, -ди, об. = нечупара. Желех.
Порай, -раю, м. = порада, рада. Там крутенько, тут хутенько, дав Бог всьому порай: ад розорив, чорта стребив, смерть із лиха хвора. КС. 1882. IV. 171.
Уметати, -таю, -єш, гл. Вбросить. На Свиридона лякають у садку дерево сокирою і приказують: «як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю». Грин. II. 21.
Утрощити, -щу, -щиш, гл. = утокмачити. Та як бехнуло, то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. МВ. (КС. 1902. X. 156).
Цєп'є, -п'я, с. = курча. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛУБЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.