Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голосина

Голосина, -ни, м. Голосище, огромный голосъ. Чуб. II. 581.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОСИНА"
Бугаєць, -йця, м. Ум. отъ бугай.
Бумкати, -каю, -єш, гл. Извлекать басовые, густые звуки (на струнномъ инструментѣ).
Жилба́, -би, ж. Житье. Добра жилба, коли сварки нема. Ном. №3277. Ум. жилбонька.  
Засмо́ктувати, -тую, -єш, сов. в. засмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. 1) Засасывать, засосать. 2) Сплачивать, сплотить (о водѣ въ землѣ). Вода засмоктала землю у кургані: зробила її твердою. Черном.
Копичастий, -а, -е. . копичасті уставки Уставки съ особаго рода вышивкой. Kolb. І. 48.
Негадки нар. = нігадки.
Понадирати, -ра́ю, -єш, гл. Надрать (во множествѣ).
Пстружок, -жка, м. Ум. отъ пструг.
П'ятизлотник, -ка, м. Монета въ 75 коп.
Утеня, -няти, с. Утенокъ. Плавле утеня, плавле сіреє. Мет. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОСИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.