Вуголов, -ва, м.
1) Кожаная связь, которой въ цѣпѣ било прикрѣплено къ цѣповищу; части, охватывающія концы била и цѣповища, называются вилиці, а кольцо ихъ соединяющее ремінник.
2) Часть уздечки, находящаяся на головѣ.
Жальо́к, -льку́, м. Ум. отъ жаль.
Заки́слити Cм. закислювати.
Кільки Cм. кілька.
Кора, -ри, ж. Кора. Короста ні велика, ні мала, як дубова кора. Ум. кірка.
Огородникувати, -ку́ю, -єш, гл. Заниматься огородничествомъ. А той огородник навчив його огородникувать.
Струснутися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Встряхнуться. Баринчик, баранчик, струснись.
2) Содрогнуться, вздрогнуть. Та піди зрубай тую билину. Перший раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула.
Циганство, -ва, с. Цыганство. На́ тобі циганство і панство, коня вороного, ще й хвайду до того. (одм.).
Швидко нар. Скоро, быстро. Лихо швидко приходить, а поволі відходить. Не так швидко робиться, як мовиться. на-шви́дко, на-швидку. Наскоро. Оце тобі, серденько, вчера на-швидко. Словце яке на-швидку перемовити.
Ширник, -ка, м. Ширина. Ширнику йому верстов десять. ши́рником. Шириною, въ ширину. Псьол не вийде ширником проти озера Лебедина.
