Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голюра

Голю́ра, -ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?... Підголи мене трохи. Рудч. Ск. II. 184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 307.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЮРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛЮРА"
Відживити Cм. відживляти.
Водовоз, -за, м. 1) Водовозъ. Рк. Левиц. 2) Названіе валета бубенъ при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
Загамува́тися, -му́юся, -єшся, гл. Успокоиться, утихнуть; удержаться. Не руш її (дитини), — тільки що загамувалась. Черк. у.
Кремінчик, -ка, м. Ум. отъ кре́мінь.
Крисанечка, -ки, ж. Ум. отъ крисаня.
Наштурити, -рю, -риш, гл. = нащурити. Уман. у.
Низота, -ти, ж. соб. Низшіе. Ось то я богослов, то треба дати почути низоті, — що вона проти мене! Св. Л. 291.
Попідсуватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Подсунуться, пододвинуться (во множествѣ).
Чотирдесять числ. Сорокъ. Чотирдесять янгеликів. МУЕ. III. 35.
Шестинеділька, -ки, ж. Родившая женщина. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛЮРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.