Бійка, -ки, ж. Драка. Лайка — не бійка: в боку не болить.
Гре́чність, -ности, ж. = Ґречність.
Жереті́й, -тія́, м. Обжора, ненасытный. Ув. жеретія́ка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!
Захарла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Зажилить, взять на время и не отдать.
Коло II, пред. 1) Около, вокругъ. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється? Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. 2) Возлѣ, подлѣ. Заховаю змію люту коло свого серця. Звелів їх садовити купа коло купи. 3) коло чо́го ходити. Заниматься чѣмъ либо. коло ко́го ходити. Заботиться о комъ, присматривать за кѣмъ.
Пороскудлувати, -лую, -єш, гл. Растрепать (волосы во множествѣ).
Проскурина, -ни, ж. Раст.: a) Evonimus europaeus L. б) Evonimus verrucosus Scop.
Спиця, -ці, ж.
1) Спица (въ колесѣ). Котилися вози з гори, поламались спиці.
2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11.
3) Часть млина ручного. (Cм.).
4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена.
Суло, -ла, с. Деревянная рукоять желѣзныхъ вилъ.
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Чорт зна що, не Брути! Чорт зна що плутає. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Чорт його зна, як і вчитись. Чорт батька знає, як співають! Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. 2) Родъ игры. Ум. чортик, чорто́к. Ув. чортисько, чортище. Чортяка.
