Вершити, -шу, -шиш, гл. Завершать, заканчивать. Вершіть у стозі, бо нема на возі.
2) Насыпать чего либо въ сосудъ выше краевъ.
Вилучити Cм. вилучати.
Воловодик, -ка, м. Ум. отъ воловід.
Жартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шутить. З Богом нічого жартувати. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине. 2) Проявлять любовныя ласки. Жартувала дівчина до зорі, поки стало видно вже на дворі: «Іди, іди, козаченьку, додому, не хвалися, серденько, нікому. Коли любиш — люби дуже, а не любиш — не жартуй же! Стала вона ночувать коло його, він давай з нею жартувать.
Однодумність, -ности, ж. Единомысліе. Нема одностайности, однодумности в громаді.
Омряк, -ку, м. Мракъ; помраченіе. Омрак на землю нічка напустила. Лихі, чи не лихі, а в омряці вони, — въ умственномъ помраченіи.
Онь нар. = ониж.
Пісочник, -ка, м. Раст. Stellaria graminea.
Похопити, -плю, -пиш, гл. Схватить, перенять, воспринять, понять. Він гарного не похопить, а погане зараз. Я йому казав, але він не похопив, та через те й склалось отаке.
Реготливий, -а, -е. Смѣшливый, хохотливый. Послухавши дівочого реготливого шепотання.
