Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурхнути

Бурхнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ бурхати. 1) Порывисто дунуть. 2) Линуть, налить черезъ верхъ. 3) Хлынуть. Бурхнуло з неба мов із бочки. Котл. Ен. II. 33. 4) Швырнуть. В Дунай зілля бурхнула. Чуб. V. 833. 5) Ринуться среди волнъ впередъ (о суднѣ). Хтось човен на море пустив, бурхнув він по хвилі. Греб. 374.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРХНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРХНУТИ"
Добазарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Окончить торговать на базарѣ.
Знайда, -ди, об. Найденышъ.
Кателицкий, -а, -е. 1) Католическій. 2) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Хай тобі кателицький батько!
Лу́пень, -пня, м. Ударъ, побои. дати лупня. Дать потасовку. Дав йому лупня добре, — довго буде джмелів слухати. Ном. № 3986.
Підвечірок, -рку, м. Закуска предъ ужиномъ.  
Пообзолочувати, -чую, -єш, гл. Озолотить (многихъ).
Поплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Разорить, разграбить (во множествѣ).
Пошкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = пошкарубіти.
Сумежник, суміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Цваркати, -каю, -єш, гл. 1) Чирикать. Желех. 2) Говорить на непонятномъ языкѣ, напр. по еврейски. Вх. Зн. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРХНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.