Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурчак

Бурчак, -ка, м. 1) Журчащій ручей. 2) Струя проточной воды, текущей съ шумомъ. Дзюркотання весняного струмочка-бурчака. Г. Барв. 308. Ум. бурчачок. Ном. № 13663.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 115.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРЧАК"
Грабо́чок, -чка, м. Ум. отъ граб.
Корписочка, -ки, ж. О лисицѣ (въ пѣснѣ): хлопотунья? постоянно копающаяся? Ой не знала удівонька, як у світі жить, та наняла ведмедика за плугом ходить... А лисичку-корписочку обідать носить. Чуб. V. 812.
Лязу́рок, -рка, м. Синька.
Неділонька, -ки, ж. Ум. отъ неділя.
Обминувати, -ну́ю, -єш, гл. = обминути. Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував. Чуб. III. 173.
Одягний, -а, -е. = одіжний 2. Г. Барв. 380, 104. К. ЧР. 223. Червона як рожа та таки й одягна. Кв. І. 133. Сам одягний — таки зовсім як міщанин. Ном. стр. 219. Ум. одягне́нький. О. 1862. IX. 68.
Пінна, -ної, ж. Водка: пѣнникъ. Котл. Ен. II. 9. Маркев. 169. Ум. пінненька. Тягли тут пінненьку троянці. Котл. Ен. II. 14.
Порібля, -лі, ж. = поребрина. Хотин. у.
Почапати, -паю, -єш, гл. Пойти (старческой походкой).
Шкляний, -а́, -е́ = скляний. Бачив уже шкляного Бога. Уже пьянъ. Ном. № 11734.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.