Зали́шній, -я, -є. Излишній. Випило залишив, нехай оддише. Тілько щоб пропитатись, а не залишнє.
Занедба́ння, -ня, с. 1) Пренебрежете, оставленіе безъ вниманія, нерадѣніе. Защеміло серденько в моєї Лесі од того занедбання. Рідна мова, мова великих предків, пійшла в неї у занедбання. 2) — себе́ само́го. Самоотверженіе. Дух повен жертви, повен занедбання себе самого для добра людського.
Зем, зе́ми, ж. Полъ въ домѣ, преимущественно вымощенный кирпичемъ. Він сам розорив хату свою, а брат його зем розібрав. Зем була цеглою виложена в хаті, так він цеглу повикопував.
Лунь, -ня, ж. и ні, ж. Птица: лунь, саричъ. Сивий дід, як лунь. щоб тебе лунь ухопила , щоб ти луні нагнав. (. Чтобъ ты околѣлъ! Лунь його вхопив. Як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь.
Носатий, -а, -е. 1) Носатый, длинноносый. Яка ти носата!
2) Больной сапомъ. Міняй, свату, сліпу кобилу на носату. Ум. носатенький.
Осінній, -я, -є. Осенній. Прийде ніч осінняя, ні з ким говорити.
Поправлятя, -ля́ю, -єш, сов. в. поправити, -влю, -виш, гл.
1) Поправлять, поправить, починить.
2) Направить лошадь. Коли це дивлюсь: світиться; я й поправив на те світло. Приїздю.
Сволоківщина, -ни, ж. Угощеніе работавшимъ, при встаскиваніи на хату матицы.
Ужака, -ки, м. = вужака.
Шуплядка, -ки, ж. = шухляда 1.
