Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бухало

Бухало, -ла, м. Увалень, неуклюжій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 117.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУХАЛО"
Бутей, -тея, м. = ботей. Вівці ж мої, вівці, великий бутею, хто вас буде пасти, як я ся оженю? Гол. ІІІ. 196.
Гетьманець, -нця, м. Житель гетьманщини.
Ґлейт, -ту, м. 1) = Полива. Вх. Лем. 407. 2) Глазированный горшокъ. Вх. Лем. 407.
Дереві́й, -ві́ю, м. Раст.: а) Achilla Millefolium, деревей. Мил. 35. б) Hypericum perforatum. Лв. 99. Cм. Бождеревок.
Зичли́во нар. Доброжелательно.
Напрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. Наработать. Чи багато він напрацює? О. 1862. III. 35.
Обтерти, -ся. Cм. обтирати, -ся.
Повигромаджувати, -джую, -єш, гл. Выгресть (во множ.). Повигромаджуй жар з обох груб та відгаси вугілля.
Роспалити, -ся. Cм. роспалювати, -ся.
Сап'ян, -ну, м. Сафьянъ. Чуб. V. 300. На нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить. Ном. № 11191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУХАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.