Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бучавіти

Бучавіти, -вію, -єш, гл. Твердѣть, сохнуть (о кожахъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЧАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЧАВІТИ"
Бинч, -ча, м. Трутень. Вх. Лем. 391.
Бульвинка, -ки, ж. Луковка. Желех.
Видзьобати Cм. видзьобувати.
Вишептатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Нашептаться. 2) Задохнуться, перестать шевелиться (о ракахъ). Вишептавсь, як рак у торбі. Ном. № 13376.
Закриви́ти, -влю́, -виш, гл. Закривить, загнуть, искривить.
Зами́слити Cм. замишляти.
Качулка, -ки, ж. = качулея. Желех.
Макови́ння, -ня, с. соб. Стебли мака. КС. 1893. VII. 80.
Поперезивати, -ва́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Склеювати, склеюю, -єш, сов. в. склеїти, склею, -їш, гл. Склеивать, склеить. Склеїв чорта з рогом. Ном. № 10443.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЧАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.