Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буцьо

Буцьо, -ця, с. Дѣтск. Яблоко. О. 1862. IX. 118.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦЬО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЦЬО"
Баршан, -ну, м. = оксамит. Вх. Уг. 227.
Вигасати, -саю, -єш, гл. Выбѣгать.
Гайдуцький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.
Зневіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Потерять вѣру, извѣриться. 2) — кому. Утратить довѣріе. Ти мені зневірився. Н. Вол. у. Їй уже тепер усе зневірилося. Мир. Пов. II. 110. Тобі... зневірились люде. К. ЧР. 305.
Крашеняк, -ка, м. Окрашенный въ красную краску сердак. Шух. І. 126.
Попередавати, -даю, -єш, гл. То-же, что и передати, но во множествѣ.
Рапач, -ча, м. = рапак. Вх. Уг. 264.
Розгопцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Растанцоваться.
Строкатий, -а, -е. 1) Пестрый. 2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив. МВ. 3) Капризный. В душі своїй була строката. Котл. Ен. IV. 16.
Узапліш нар. Заклинивши. Набий сокиру на топорисько взапліш. 2) Сплошь. Мороз іде вісім день взапліш.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЦЬО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.